Протягом тривалого часу правовий статус криптовалют у В'єтнамі залишався невизначеним, а податкова політика опинилася у "сірій зоні", що завжди накладало тінь невизначеності на учасників ринку. Однак ситуація зазнала суттєвих змін 14 червня 2025 року, коли Національні збори В'єтнаму ухвалили Закон про цифрову технологічну індустрію, вперше включивши криптоактиви в національну правову систему та запровадивши чітке класифікаційне регулювання, офіційно надавши їм правовий статус, що стало знаковою подією в процесі регулювання криптоактивів у країні.
Новий закон розділяє цифрові активи на дві категорії: "віртуальні активи" та "криптоактиви", виключаючи фінансові інструменти, такі як цінні папери та цифрові валюти, і надає уряду право розробляти деталі реалізації. При цьому акцентується увага на посиленні вимог щодо кібербезпеки, боротьби з відмиванням грошей та фінансування тероризму. Цей закон набирає чинності 1 січня 2026 року, основною метою є вдосконалення відповідної правової системи, узгодження з міжнародними регуляторними стандартами та сприяння якнайшвидшому виходу В'єтнаму з сірого списку FATF.
Ця стаття спробує проаналізувати роль цього законодавчого прориву в реконструкції цифрової економіки В'єтнаму, розглядаючи останні динаміки його податкової системи та майбутні тенденції. Вивчаючи еволюцію політики уряду В'єтнаму за останні кілька років від обережного спостереження до активного створення регуляторної рамки, буде проведено порівняльний аналіз практики інших представницьких країн Південно-Східної Азії та світу в сфері оподаткування та регулювання криптовалют. Крім того, буде розглянуто стратегію В'єтнаму щодо балансування контролю ризиків та інноваційного розвитку, а також прогноз можливих конкретних політик, які можуть бути впроваджені в найближчі роки, та їхній потенційний вплив на В'єтнам як на нову цифрову економіку.
1 В'єтнам чітко визначив правовий статус криптоактивів
Перед ухваленням Закону про цифрові технології і промисловість В'єтнам мав невизначений і постійно мінливий правовий статус щодо криптовалют. На ранніх етапах уряд В'єтнаму в основному висловлював свою позицію щодо криптовалют через суворе обмеження їх використання як засобу платежу та попередження про ризики. Наприклад, у листі 5747/NHNN-PC, опублікованому Національним банком В'єтнаму (SBV) у липні 2017 року, чітко зазначено, що криптовалюти, такі як біткойн і лайткойн, не визнаються в В'єтнамі законними платіжними засобами або засобами платежу, і їх випуск, постачання та використання заборонені, а порушники можуть зіткнутися з адміністративними або кримінальними санкціями. Потім у квітні 2018 року прем'єр-міністр видав директиву 10/CT-TTg, в якій вимагав від Національного статистичного управління, Міністерства фінансів і Міністерства внутрішніх справ посилити контроль за діяльністю, пов'язаною з криптовалютами, щоб зміцнити контроль за відповідними транзакціями та запобігти потенційній шкоді.
Попри те, що Міністерство фінансів у листі 4356/BTC-TCT від квітня 2016 року оголосило, що не забороняє торгівлю криптовалютою і визначило її як "майно" та ліквідний "товар", через відсутність чіткої законодавчої підтримки це розпорядження в реальному виконанні перебуває в неоднозначному становищі, що ускладнює дотримання та правозастосування, пов'язані з криптоторгівлею. Крім того, відповідно до визначення активів у статті 105.1 Цивільного кодексу В'єтнаму 2015 року, до яких входять різні предмети, гроші, грошові знаряддя та права власності, цифрові активи, такі як криптовалюта, явно не належать до жодної з вищезазначених категорій, тому відповідно до чинного законодавства В'єтнаму ці активи самі по собі не вважаються матеріальними активами. Відсутність такої класифікації створює значні правові прогалини, що безпосередньо впливають на обробку та регулювання цих активів у правовій системі.
Однак цей模糊ний стан зазнав кардинальних змін 14 червня 2025 року. Національні збори В'єтнаму ухвалили знаковий Закон про цифрову технологічну промисловість (Law on Digital Technology Industry), який набуде чинності 1 січня 2026 року. Цей закон вперше чітко визначає "цифрові активи" в правовій системі В'єтнаму та поділяє їх на "криптоактиви" (захищені технологіями шифрування та блокчейн) і "віртуальні активи" (використовуються переважно для торгівлі та інвестування, але не включають цінні папери, стейблкоїни та цифрові валюти центральних банків). Цей законодавчий прорив поклав край багаторічній невизначеності щодо правового статусу криптоактивів у В'єтнамі, офіційно визнали криптоактиви законним майном у рамках цивільного права, забезпечивши тим самим надійну правову основу для фізичних осіб та організацій для легального встановлення та здійснення прав власності.
Ця стратегічна зміна від "недопущення" до "легалізації" не є випадковою, оскільки уряд В'єтнаму вже усвідомлює величезний потенціал криптоекономіки. Незважаючи на регуляторні перешкоди, В'єтнам має один з найвищих у світі рівнів володіння криптовалютою, займаючи п'яте місце у світі, приблизно 20,95% населення володіє криптоактивами, а річний приплив коштів перевищує 100 мільярдів доларів. Одночасно В'єтнам також стикається з необхідністю відповідати міжнародним вимогам щодо боротьби з відмиванням грошей (AML) та фінансуванням тероризму (CTF), оскільки він включений до сірого списку Групи з розробки фінансових заходів (FATF), яка вимагає посилення управління віртуальними активами. Тому легалізація є необхідною передумовою для залучення інвестицій, сприяння розвитку цифрової економіки та ефективного регулювання цієї нової галузі. Це свідчить про те, що уряд В'єтнаму переходить від простого запобігання ризикам до активного прийняття можливостей, які приносить цифрова економіка, і намагається шляхом створення чіткої правової основи направити та регулювати цю нову галузь, а не просто придушувати її.
2 Поворот у системі регулювання криптовалют у В'єтнамі
Офіційна позиція В'єтнаму щодо класифікації криптовалют змінилася, що відображає значні зміни в його регуляторній системі. Раніше регуляторна система В'єтнаму у сфері криптовалют мала недоліки та реагувала пасивно, часто застосовуючи однорідні регуляторні заходи; з підйомом глобальної криптовалютної хвилі та змінами в керівництві В'єтнаму, нинішня регуляторна система криптовалют швидко вдосконалюється, вже сформована первинна структура поділу обов'язків, а також активно обговорюються та реалізуються кілька пілотних проектів регулювання, прагнучи одночасно впроваджувати нові технології та ефективно реагувати на виклики, такі як боротьба з відмиванням грошей (AML) та фінансуванням тероризму (CFT).
2.1 Аналіз еволюції регуляторної системи
Регуляторна система криптовалют у В'єтнамі пройшла значну еволюцію від відсутності до активного управління.
У період з 2016 по 2022 рік у В'єтнамі система регулювання криптовалют пройшла етапи від відсутності до наявності, від однакового підходу до етапу дослідження та експериментів.
У квітні 2016 року Міністерство фінансів у своєму листі оголосило, що не забороняє торгівлю криптовалютами, але визначення їх статусу залишається неясним. Потім, у липні 2017 року, Національний банк В'єтнаму (SBV) чітко заборонив використання біткоїнів та інших криптовалют як засобу платежу, підкресливши їх незаконність. У квітні 2018 року прем'єр-міністр видав директиву, що вимагає посилення контролю за діяльністю, пов'язаною з криптовалютою, а також SBV доручив фінансовим установам посилити заходи, пов'язані з криптоторгівлею, що відображає обережність і позицію щодо запобігання ризикам з боку уряду.
У травні 2020 року прем'єр-міністр доручив SBV запустити пілотний проект, щоб дослідити використання блокчейну в криптовалютах, та вимагав вивчити та оцінити переваги та недоліки криптовалют. У березні 2022 року у В'єтнамі була створена Асоціація блокчейн-технологій (VBA), що стала першою юридичною особою у В'єтнамі, спрямованою на криптоактиви, її завданням є створення та розвиток рамок для розвитку криптовалют. Того ж року В'єтнам ухвалив законодавство про боротьбу з відмиванням грошей (AML), яке набрало чинності у 2023 році, що зобов'язує установи, що надають платіжні послуги, впроваджувати заходи з вивчення клієнтів (KYC), що є важливим кроком у сфері міжнародної відповідності. У жовтні 2022 року прем'єр-міністр ще раз закликав до регулювання криптовалют, що свідчить про термінову потребу уряду в нормалізації цієї сфери.
Після 2023 року, особливо після змін у верхівці влади В'єтнаму у 2024 році, регуляторна позиція В'єтнаму щодо криптовалют поступово пом'якшується.
У лютому 2024 року прем'єр-міністр ухвалив рішення № 194/QD-TTg, яке доручає Міністерству фінансів підготувати законодавчу основу для віртуальних активів, що підтверджує рішучість уряду на законодавчому рівні. У жовтні того ж року прем'єр-міністр підписав рішення № 1236/QD-TTg, яке затверджує «Національну стратегію розвитку та застосування технологій блокчейн у В'єтнамі на 2025 рік», з перспективою на 2030 рік, що має на меті зробити В'єтнам лідером у регіональних інноваціях у сфері блокчейн. Ця стратегія чітко визначає блокчейн як основний стовп цифрової трансформації та підкреслює платформи блокчейн «В'єтнамського виробництва», що свідчить про те, що уряд розглядає блокчейн та цифрові активи як важливі двигуни розвитку національної цифрової економіки.
У червні 2025 року був ухвалений Закон про цифрові технологічні індустрії, який зокрема визначає класифікацію цифрових активів (криптоактиви, віртуальні активи), обов'язкове впровадження заходів протидії відмиванню грошей (AML) та фінансуванню тероризму (CTF), запровадження ліцензійної системи, а також заходи стимулювання нових технологій, таких як штучний інтелект, напівпровідники та передові обчислення. Це встановлює толерантну та обережну регуляторну рамку для сприяння більш широкому розвитку цифрової економіки.
!
Регуляторна рамка, що переходить від "пасивного реагування" до "активного спрямування", є ключовою рисою еволюції політики В'єтнаму в галузі цифрових активів. На початкових етапах В'єтнам регулював криптовалюту переважно шляхом "заборони на використання як засобу платежу" та "попередження про ризики", що є пасивною, запобіжною позицією. Однак, протягом останніх двох років, від вказівки прем'єр-міністра на проведення досліджень, створення асоціації з блокчейну до ухвалення Закону про цифрову технологічну промисловість та національної стратегії блокчейну, регуляторна увага явно перемістилася на активне створення рамок, включаючи криптоактиви до стратегії розвитку національної цифрової економіки. Це знаменує перехід В'єтнаму до більш зрілого і практичного етапу регулювання цифрових активів, де метою вже не є лише контроль ризиків, а й звільнення інноваційного потенціалу через створення чіткої, передбачуваної правової середовища, залучення внутрішніх та іноземних інвестицій і підвищення його позиції в глобальній цифровій економіці.
2.2 Огляд існуючої регуляторної структури та системи розподілу у В'єтнамі
Поточна регуляторна структура криптовалют у В'єтнамі в основному відповідає різним міністерствам, формуючи модель "слабкого регулювання". Кілька ключових установ, включаючи Національний банк В'єтнаму (SBV), Міністерство фінансів (MoF), Міністерство внутрішніх справ та В'єтнамську асоціацію блокчейну (VBA), співпрацюють для спільного створення та вдосконалення регуляторної структури, конкретний розподіл обов'язків наведено в таблиці нижче.
!
2.3 Пілотний проект регуляторного пісочниці та будівництво ризикової відповідності в нових умовах
Для дослідження інноваційних застосувань цифрових активів за умов контролю ризиків уряд В'єтнаму активно впроваджує механізм регуляторного пісочниці та пілотні проекти.
Уряд В'єтнаму обговорює створення регіонального та міжнародного фінансового центру, одним з ключових аспектів якого є впровадження політики контрольованого тестування фінансових технологій (Fintech) (пісочниця), зокрема, щодо бізнес-моделей, пов'язаних з криптоактивами та криптовалютою. Ця механіка пісочниці дозволяє проводити маломасштабні тестування нових фінансових технологій і бізнес-моделей в контрольованому середовищі, щоб оцінити їх потенційні ризики та вигоди перед повним впровадженням. Наприклад, Дананг отримав дозвіл на випробування спеціального механізму, включаючи пілотний проект із використанням стейблкоїнів (USDT) для платежів міжнародних туристів, що розглядається як важлива спроба, спрямована на дослідження використання цифрових платежів у туристичній сфері. Ці пілотні проекти покликані накопичити практичний досвід, щоб надати дані та підстави для майбутньої більш комплексної регуляторної рамки.
Крім того, В'єтнам активно досліджує розробку цифрової валюти центрального банку (CBDC) — цифрового донга. Прем'єр-міністр В'єтнаму неодноразово закликав SBV вивчити переваги та недоліки цифрових валют і започаткувати пілотний проект криптовалюти на основі блокчейн. Хоча випуск цифрового донга все ще перебуває на стадії оцінки, його потенційний легальний статус і доповнююча роль для традиційної фінансової системи є важливими складовими розвитку цифрової економіки В'єтнаму.
Звичайно, при просуванні інновацій в регуляторних рамках, дотримання вимог щодо боротьби з відмиванням грошей (AML) та фінансуванням тероризму (CTF) залишається основним пріоритетом влад В'єтнаму, особливо після того, як країна була включена до сірого списку фінансової дії спеціальної робочої групи (FATF).
В'єтнам наразі все ще перебуває в "посиленому контрольному списку" (сірому списку) Групи дій фінансових дій (FATF), що в основному пов'язано з його недоліками в практиці боротьби з відмиванням грошей, пов'язаною з криптовалютами. Наявність у сірому списку означає, що країна має стратегічні недоліки в боротьбі з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, що може вплинути на її міжнародну фінансову репутацію та здатність залучати іноземні інвестиції. Щоб бути виключеним із сірого списку, В'єтнам повинен розробити політику управління віртуальними активами та посилити відповідне правозастосування.
Прийняття Закону про цифрові технології є важливим кроком В'єтнаму у відповідь на тиск FATF. Цей закон чітко вимагає від усіх діяльностей з цифровими активами суворо дотримуватись заходів протидії відмиванню грошей (AML) та фінансуванню тероризму (CTF), щоб підвищити безпеку та прозорість. Це означає, що майбутні криптовалютні біржі та пов'язані постачальники послуг повинні відповідати глобальним стандартам, таким як KYC та AML, і можуть бути зобов'язані підтримувати фонд компенсації для захисту користувачів від кібер-атак, знижуючи ризик фінансових злочинів.
3 Податкова політика криптовалют у В'єтнамі та її останні досягнення
Еволюція податкової політики щодо криптовалют у В'єтнамі відбувається практично синхронно з регуляторною політикою В'єтнаму щодо криптовалют. Спочатку, через нечітке та суперечливе визначення криптовалют з боку в'єтнамських властей, регуляторна політика була грубою та односторонньою, що робило оподаткування криптовалют нереальним. Однак стрімке зростання обсягу торгівлі криптовалютами змусило уряд усвідомити їх правовий статус, що підштовхнуло в'єтнамські влади до дослідження криптовалют. Особливо з початком 2024 року уряд виявляє більшу терміновість у розробці чіткої правової основи.
3.1 Наразі криптовалютна торгівля у В'єтнамі все ще перебуває у податковій невизначеності
Протягом тривалого часу, через відсутність чітких юридичних визначень та регуляторних рамок, криптовалютна торгівля у В'єтнамі перебуває в податковій неясності. Як зазначено вище, лист Міністерства фінансів В'єтнаму від 2016 року 4356/BTC-TCT, хоча й не забороняє криптовалютну торгівлю і визначає її як "майно" та "товар", однак не містить конкретних податкових норм. Крім того, Національний банк В'єтнаму (SBV) у листі 5747/NHNN-PC у 2017 році також чітко заявив, що не визнає біткоїн та інші криптовалюти як засоби платежу, що ще більше посилило юридичну невизначеність, ускладнюючи податковим органам ефективне оподаткування криптовалютної діяльності. Крім того, Цивільний кодекс В'єтнаму 2015 року не включає цифрові активи до визначення майна, що також створює величезні перешкоди для оподаткування криптовалюти.
У порівнянні з чіткою системою оподаткування біржових операцій у В'єтнамі, активність у сфері криптовалют протягом тривалого часу була звільнена від податкових зобов'язань. Цей стан справ зробив В'єтнам фактичним "податковим раєм" у сфері криптовалют, залучаючи велику кількість криптоінвесторів, але також призводячи до величезного дефіциту в бюджеті уряду.
3.2 Нові правила окреслюють правову базу для оподаткування криптовалют
Закон про цифрові технології та індустрію набуде чинності 1 січня 2026 року, що є ключовим кроком В'єтнаму у політиці оподаткування криптовалют. Хоча цей закон не вводить безпосередньо податок на криптовалюти, він закладає правову основу для майбутнього оподаткування. Незважаючи на те, що securities, стейблкоїни та цифрові валюти центральних банків (CBDC) були виключені, цей новий закон вперше чітко визначає на правовому рівні "криптоактиви" (crypto assets) та "віртуальні активи" (virtual assets). Це знакове визначення змінює невизначений правовий статус криптовалют у В'єтнамі, що дозволяє сподіватися, що їх будуть вважати законним майном.
На цьому фоні Міністерство фінансів завершує остаточну розробку проекту резолюції щодо пілотного плану випуску та торгівлі криптовалютою. Цей пілот оцінить можливість застосування податку на додану вартість (ПДВ), податку на прибуток підприємств (ППП) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до торгівлі криптоактивами. Пілотний план буде реалізовано в невеликому масштабі та під пильним наглядом національних регуляторних органів, щоб дослідити, як визначити доходи від криптоактивів, з метою створення прозорого законодавства, уникнення бюджетних втрат та захисту прав інвесторів.
Щодо запропонованої податкової ставки наразі існує кілька обговорень. Одна з пропозицій передбачає введення торгового податку в 0,1% на криптоторгівлю, що вважається таким, що може принести значні надходження і не надмірно стримувати ринкову активність. Якщо криптовалюти будуть класифіковані як інвестиційні активи, то прибуток від торгівлі може підлягати оподаткуванню на приріст капіталу, як це відбувається зі акціями або нерухомістю. Підприємства, що займаються криптовалютною торгівлею, можуть бути зобов'язані сплачувати стандартний корпоративний податок у розмірі 20%. Крім того, є пропозиція стягувати 5–10% податку на доходи фізичних осіб з прибутку від непідлягаючих заміні токенів, а з прибутку іноземних інвесторів стягувати комісію за зняття в розмірі 1–5%, і розглянути можливість надання корпоративного податкового пільги у розмірі 10% для пілотних бірж (протягом перших п’яти років), а також звільнити від ПДВ торгівлю цифровими активами для стимулювання ліквідності.
4 Перспективи криптовалютної політики В'єтнаму
В'єтнамська влада пережила значну трансформацію у своєму ставленні до криптоактивів, перейшовши від ранньої обережності та обмежень до активного дослідження та регулювання. Ця зміна відображає прагматичний баланс між контролем фінансових ризиків (таких як відмивання грошей, шахрайство) та можливостями розвитку цифрової економіки. Влада, можливо, усвідомила, що просте заборонення або ігнорування криптоактивів призведе до відтоку талантів та капіталу і можливості втратити позицію в глобальному цифровому економічному русі. Насправді, в'єтнамська влада включила технологію блокчейн, цифрові активи та криптовалюти до національного стратегічного списку технологій, поряд з хмарними обчисленнями та штучним інтелектом. Це побічно свідчить про те, що В'єтнам розглядає цифрові активи як ключовий елемент для стимулювання цифрової трансформації країни та економічного зростання.
Виходячи з поточних тенденцій розвитку та чітких сигналів з боку уряду, є підстави вважати, що в майбутньому політика В'єтнаму у сфері криптоактивів продовжить мати характер «інклюзивної обережності». Зокрема, можна зробити такі прогнози щодо майбутньої політики В'єтнаму у сфері криптоактивів:
По-перше, буде введено та виконано більше регуляторних деталей. З набуттям чинності Закону про цифрові технології буде розроблено більше супутніх нормативних актів та керівних принципів, які чітко визначають вимоги до ліцензування, стандарти роботи, заходи захисту споживачів для постачальників послуг з криптоактивів. Регуляторний пісочниця продовжить відігравати роль, надаючи контрольоване тестове середовище для нових бізнес-моделей та технологій, щоб накопичити досвід та вдосконалити довгострокову регуляторну структуру, забезпечуючи інновації в умовах контрольованого ризику.
По-друге, податкова структура буде поступово вдосконалюватися та впроваджуватися. Очікується, що після набуття чинності Закону про цифрові технології, Міністерство фінансів прискорить ухвалення конкретних податкових деталей, чітко визначивши способи оподаткування, ставки податків та процедури адміністрування для різних видів криптоактивності. Успішний досвід податкової системи електронної комерції, ймовірно, буде впроваджено на платформах криптоторгівлі для підвищення ефективності оподаткування та відповідності. В'єтнам також може розробити диференційовану податкову політику для різних типів криптоактивності та розглянути поєднання податку на прибуток з капіталу та податку на обіг з метою досягнення справедливості та ефективності оподаткування.
По-третє, цифрові активи поступово інтегруються з традиційною фінансовою системою. Уряд В'єтнаму продовжить просувати поєднання цифрових активів з традиційною фінансовою системою, наприклад, вивчаючи розвиток криптобанків, національних криптобірж та стейблкоїнів для побудови більш сучасної фінансової інфраструктури.
Загалом, В'єтнам може стати зразком "регуляторних інновацій" у криптоекономіці Південно-Східної Азії, змагаючись з Таїландом і Малайзією на ринку криптовалют регіону. У В'єтнамі є велика база користувачів криптовалют і чітка стратегія розвитку цифрової економіки. Нещодавно ухвалений Закон про цифрові технології та впроваджувані податкові пілотні проекти та механізми пісочниці свідчать про те, що країна переходить від "сірого" до "чітко регульованого" стану. Ця трансформація дозволить В'єтнаму виділитися в Південно-Східній Азії, ставши ринком, який може обіймати інновації і водночас забезпечувати відповідність. Досвід В'єтнаму може слугувати практичним прикладом для інших ринків, що розвиваються та країн, що розвиваються, про те, як поступово створювати надійні системи регулювання та оподаткування криптоактивів, не вбиваючи інновації, перетворюючи потенціал крипторинку на двигун економічного зростання країни.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Значна зміна законодавства В'єтнаму щодо криптоактивів: офіційно визнані законним майном відповідно до цивільного права
Автор | FinTax
Вступ
Протягом тривалого часу правовий статус криптовалют у В'єтнамі залишався невизначеним, а податкова політика опинилася у "сірій зоні", що завжди накладало тінь невизначеності на учасників ринку. Однак ситуація зазнала суттєвих змін 14 червня 2025 року, коли Національні збори В'єтнаму ухвалили Закон про цифрову технологічну індустрію, вперше включивши криптоактиви в національну правову систему та запровадивши чітке класифікаційне регулювання, офіційно надавши їм правовий статус, що стало знаковою подією в процесі регулювання криптоактивів у країні.
Новий закон розділяє цифрові активи на дві категорії: "віртуальні активи" та "криптоактиви", виключаючи фінансові інструменти, такі як цінні папери та цифрові валюти, і надає уряду право розробляти деталі реалізації. При цьому акцентується увага на посиленні вимог щодо кібербезпеки, боротьби з відмиванням грошей та фінансування тероризму. Цей закон набирає чинності 1 січня 2026 року, основною метою є вдосконалення відповідної правової системи, узгодження з міжнародними регуляторними стандартами та сприяння якнайшвидшому виходу В'єтнаму з сірого списку FATF.
Ця стаття спробує проаналізувати роль цього законодавчого прориву в реконструкції цифрової економіки В'єтнаму, розглядаючи останні динаміки його податкової системи та майбутні тенденції. Вивчаючи еволюцію політики уряду В'єтнаму за останні кілька років від обережного спостереження до активного створення регуляторної рамки, буде проведено порівняльний аналіз практики інших представницьких країн Південно-Східної Азії та світу в сфері оподаткування та регулювання криптовалют. Крім того, буде розглянуто стратегію В'єтнаму щодо балансування контролю ризиків та інноваційного розвитку, а також прогноз можливих конкретних політик, які можуть бути впроваджені в найближчі роки, та їхній потенційний вплив на В'єтнам як на нову цифрову економіку.
1 В'єтнам чітко визначив правовий статус криптоактивів
Перед ухваленням Закону про цифрові технології і промисловість В'єтнам мав невизначений і постійно мінливий правовий статус щодо криптовалют. На ранніх етапах уряд В'єтнаму в основному висловлював свою позицію щодо криптовалют через суворе обмеження їх використання як засобу платежу та попередження про ризики. Наприклад, у листі 5747/NHNN-PC, опублікованому Національним банком В'єтнаму (SBV) у липні 2017 року, чітко зазначено, що криптовалюти, такі як біткойн і лайткойн, не визнаються в В'єтнамі законними платіжними засобами або засобами платежу, і їх випуск, постачання та використання заборонені, а порушники можуть зіткнутися з адміністративними або кримінальними санкціями. Потім у квітні 2018 року прем'єр-міністр видав директиву 10/CT-TTg, в якій вимагав від Національного статистичного управління, Міністерства фінансів і Міністерства внутрішніх справ посилити контроль за діяльністю, пов'язаною з криптовалютами, щоб зміцнити контроль за відповідними транзакціями та запобігти потенційній шкоді.
Попри те, що Міністерство фінансів у листі 4356/BTC-TCT від квітня 2016 року оголосило, що не забороняє торгівлю криптовалютою і визначило її як "майно" та ліквідний "товар", через відсутність чіткої законодавчої підтримки це розпорядження в реальному виконанні перебуває в неоднозначному становищі, що ускладнює дотримання та правозастосування, пов'язані з криптоторгівлею. Крім того, відповідно до визначення активів у статті 105.1 Цивільного кодексу В'єтнаму 2015 року, до яких входять різні предмети, гроші, грошові знаряддя та права власності, цифрові активи, такі як криптовалюта, явно не належать до жодної з вищезазначених категорій, тому відповідно до чинного законодавства В'єтнаму ці активи самі по собі не вважаються матеріальними активами. Відсутність такої класифікації створює значні правові прогалини, що безпосередньо впливають на обробку та регулювання цих активів у правовій системі.
Однак цей模糊ний стан зазнав кардинальних змін 14 червня 2025 року. Національні збори В'єтнаму ухвалили знаковий Закон про цифрову технологічну промисловість (Law on Digital Technology Industry), який набуде чинності 1 січня 2026 року. Цей закон вперше чітко визначає "цифрові активи" в правовій системі В'єтнаму та поділяє їх на "криптоактиви" (захищені технологіями шифрування та блокчейн) і "віртуальні активи" (використовуються переважно для торгівлі та інвестування, але не включають цінні папери, стейблкоїни та цифрові валюти центральних банків). Цей законодавчий прорив поклав край багаторічній невизначеності щодо правового статусу криптоактивів у В'єтнамі, офіційно визнали криптоактиви законним майном у рамках цивільного права, забезпечивши тим самим надійну правову основу для фізичних осіб та організацій для легального встановлення та здійснення прав власності.
Ця стратегічна зміна від "недопущення" до "легалізації" не є випадковою, оскільки уряд В'єтнаму вже усвідомлює величезний потенціал криптоекономіки. Незважаючи на регуляторні перешкоди, В'єтнам має один з найвищих у світі рівнів володіння криптовалютою, займаючи п'яте місце у світі, приблизно 20,95% населення володіє криптоактивами, а річний приплив коштів перевищує 100 мільярдів доларів. Одночасно В'єтнам також стикається з необхідністю відповідати міжнародним вимогам щодо боротьби з відмиванням грошей (AML) та фінансуванням тероризму (CTF), оскільки він включений до сірого списку Групи з розробки фінансових заходів (FATF), яка вимагає посилення управління віртуальними активами. Тому легалізація є необхідною передумовою для залучення інвестицій, сприяння розвитку цифрової економіки та ефективного регулювання цієї нової галузі. Це свідчить про те, що уряд В'єтнаму переходить від простого запобігання ризикам до активного прийняття можливостей, які приносить цифрова економіка, і намагається шляхом створення чіткої правової основи направити та регулювати цю нову галузь, а не просто придушувати її.
2 Поворот у системі регулювання криптовалют у В'єтнамі
Офіційна позиція В'єтнаму щодо класифікації криптовалют змінилася, що відображає значні зміни в його регуляторній системі. Раніше регуляторна система В'єтнаму у сфері криптовалют мала недоліки та реагувала пасивно, часто застосовуючи однорідні регуляторні заходи; з підйомом глобальної криптовалютної хвилі та змінами в керівництві В'єтнаму, нинішня регуляторна система криптовалют швидко вдосконалюється, вже сформована первинна структура поділу обов'язків, а також активно обговорюються та реалізуються кілька пілотних проектів регулювання, прагнучи одночасно впроваджувати нові технології та ефективно реагувати на виклики, такі як боротьба з відмиванням грошей (AML) та фінансуванням тероризму (CFT).
2.1 Аналіз еволюції регуляторної системи
Регуляторна система криптовалют у В'єтнамі пройшла значну еволюцію від відсутності до активного управління.
У період з 2016 по 2022 рік у В'єтнамі система регулювання криптовалют пройшла етапи від відсутності до наявності, від однакового підходу до етапу дослідження та експериментів.
У квітні 2016 року Міністерство фінансів у своєму листі оголосило, що не забороняє торгівлю криптовалютами, але визначення їх статусу залишається неясним. Потім, у липні 2017 року, Національний банк В'єтнаму (SBV) чітко заборонив використання біткоїнів та інших криптовалют як засобу платежу, підкресливши їх незаконність. У квітні 2018 року прем'єр-міністр видав директиву, що вимагає посилення контролю за діяльністю, пов'язаною з криптовалютою, а також SBV доручив фінансовим установам посилити заходи, пов'язані з криптоторгівлею, що відображає обережність і позицію щодо запобігання ризикам з боку уряду.
У травні 2020 року прем'єр-міністр доручив SBV запустити пілотний проект, щоб дослідити використання блокчейну в криптовалютах, та вимагав вивчити та оцінити переваги та недоліки криптовалют. У березні 2022 року у В'єтнамі була створена Асоціація блокчейн-технологій (VBA), що стала першою юридичною особою у В'єтнамі, спрямованою на криптоактиви, її завданням є створення та розвиток рамок для розвитку криптовалют. Того ж року В'єтнам ухвалив законодавство про боротьбу з відмиванням грошей (AML), яке набрало чинності у 2023 році, що зобов'язує установи, що надають платіжні послуги, впроваджувати заходи з вивчення клієнтів (KYC), що є важливим кроком у сфері міжнародної відповідності. У жовтні 2022 року прем'єр-міністр ще раз закликав до регулювання криптовалют, що свідчить про термінову потребу уряду в нормалізації цієї сфери.
Після 2023 року, особливо після змін у верхівці влади В'єтнаму у 2024 році, регуляторна позиція В'єтнаму щодо криптовалют поступово пом'якшується.
У лютому 2024 року прем'єр-міністр ухвалив рішення № 194/QD-TTg, яке доручає Міністерству фінансів підготувати законодавчу основу для віртуальних активів, що підтверджує рішучість уряду на законодавчому рівні. У жовтні того ж року прем'єр-міністр підписав рішення № 1236/QD-TTg, яке затверджує «Національну стратегію розвитку та застосування технологій блокчейн у В'єтнамі на 2025 рік», з перспективою на 2030 рік, що має на меті зробити В'єтнам лідером у регіональних інноваціях у сфері блокчейн. Ця стратегія чітко визначає блокчейн як основний стовп цифрової трансформації та підкреслює платформи блокчейн «В'єтнамського виробництва», що свідчить про те, що уряд розглядає блокчейн та цифрові активи як важливі двигуни розвитку національної цифрової економіки.
У червні 2025 року був ухвалений Закон про цифрові технологічні індустрії, який зокрема визначає класифікацію цифрових активів (криптоактиви, віртуальні активи), обов'язкове впровадження заходів протидії відмиванню грошей (AML) та фінансуванню тероризму (CTF), запровадження ліцензійної системи, а також заходи стимулювання нових технологій, таких як штучний інтелект, напівпровідники та передові обчислення. Це встановлює толерантну та обережну регуляторну рамку для сприяння більш широкому розвитку цифрової економіки.
!
Регуляторна рамка, що переходить від "пасивного реагування" до "активного спрямування", є ключовою рисою еволюції політики В'єтнаму в галузі цифрових активів. На початкових етапах В'єтнам регулював криптовалюту переважно шляхом "заборони на використання як засобу платежу" та "попередження про ризики", що є пасивною, запобіжною позицією. Однак, протягом останніх двох років, від вказівки прем'єр-міністра на проведення досліджень, створення асоціації з блокчейну до ухвалення Закону про цифрову технологічну промисловість та національної стратегії блокчейну, регуляторна увага явно перемістилася на активне створення рамок, включаючи криптоактиви до стратегії розвитку національної цифрової економіки. Це знаменує перехід В'єтнаму до більш зрілого і практичного етапу регулювання цифрових активів, де метою вже не є лише контроль ризиків, а й звільнення інноваційного потенціалу через створення чіткої, передбачуваної правової середовища, залучення внутрішніх та іноземних інвестицій і підвищення його позиції в глобальній цифровій економіці.
2.2 Огляд існуючої регуляторної структури та системи розподілу у В'єтнамі
Поточна регуляторна структура криптовалют у В'єтнамі в основному відповідає різним міністерствам, формуючи модель "слабкого регулювання". Кілька ключових установ, включаючи Національний банк В'єтнаму (SBV), Міністерство фінансів (MoF), Міністерство внутрішніх справ та В'єтнамську асоціацію блокчейну (VBA), співпрацюють для спільного створення та вдосконалення регуляторної структури, конкретний розподіл обов'язків наведено в таблиці нижче.
!
2.3 Пілотний проект регуляторного пісочниці та будівництво ризикової відповідності в нових умовах
Для дослідження інноваційних застосувань цифрових активів за умов контролю ризиків уряд В'єтнаму активно впроваджує механізм регуляторного пісочниці та пілотні проекти.
Уряд В'єтнаму обговорює створення регіонального та міжнародного фінансового центру, одним з ключових аспектів якого є впровадження політики контрольованого тестування фінансових технологій (Fintech) (пісочниця), зокрема, щодо бізнес-моделей, пов'язаних з криптоактивами та криптовалютою. Ця механіка пісочниці дозволяє проводити маломасштабні тестування нових фінансових технологій і бізнес-моделей в контрольованому середовищі, щоб оцінити їх потенційні ризики та вигоди перед повним впровадженням. Наприклад, Дананг отримав дозвіл на випробування спеціального механізму, включаючи пілотний проект із використанням стейблкоїнів (USDT) для платежів міжнародних туристів, що розглядається як важлива спроба, спрямована на дослідження використання цифрових платежів у туристичній сфері. Ці пілотні проекти покликані накопичити практичний досвід, щоб надати дані та підстави для майбутньої більш комплексної регуляторної рамки.
Крім того, В'єтнам активно досліджує розробку цифрової валюти центрального банку (CBDC) — цифрового донга. Прем'єр-міністр В'єтнаму неодноразово закликав SBV вивчити переваги та недоліки цифрових валют і започаткувати пілотний проект криптовалюти на основі блокчейн. Хоча випуск цифрового донга все ще перебуває на стадії оцінки, його потенційний легальний статус і доповнююча роль для традиційної фінансової системи є важливими складовими розвитку цифрової економіки В'єтнаму.
Звичайно, при просуванні інновацій в регуляторних рамках, дотримання вимог щодо боротьби з відмиванням грошей (AML) та фінансуванням тероризму (CTF) залишається основним пріоритетом влад В'єтнаму, особливо після того, як країна була включена до сірого списку фінансової дії спеціальної робочої групи (FATF).
В'єтнам наразі все ще перебуває в "посиленому контрольному списку" (сірому списку) Групи дій фінансових дій (FATF), що в основному пов'язано з його недоліками в практиці боротьби з відмиванням грошей, пов'язаною з криптовалютами. Наявність у сірому списку означає, що країна має стратегічні недоліки в боротьбі з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, що може вплинути на її міжнародну фінансову репутацію та здатність залучати іноземні інвестиції. Щоб бути виключеним із сірого списку, В'єтнам повинен розробити політику управління віртуальними активами та посилити відповідне правозастосування.
Прийняття Закону про цифрові технології є важливим кроком В'єтнаму у відповідь на тиск FATF. Цей закон чітко вимагає від усіх діяльностей з цифровими активами суворо дотримуватись заходів протидії відмиванню грошей (AML) та фінансуванню тероризму (CTF), щоб підвищити безпеку та прозорість. Це означає, що майбутні криптовалютні біржі та пов'язані постачальники послуг повинні відповідати глобальним стандартам, таким як KYC та AML, і можуть бути зобов'язані підтримувати фонд компенсації для захисту користувачів від кібер-атак, знижуючи ризик фінансових злочинів.
3 Податкова політика криптовалют у В'єтнамі та її останні досягнення
Еволюція податкової політики щодо криптовалют у В'єтнамі відбувається практично синхронно з регуляторною політикою В'єтнаму щодо криптовалют. Спочатку, через нечітке та суперечливе визначення криптовалют з боку в'єтнамських властей, регуляторна політика була грубою та односторонньою, що робило оподаткування криптовалют нереальним. Однак стрімке зростання обсягу торгівлі криптовалютами змусило уряд усвідомити їх правовий статус, що підштовхнуло в'єтнамські влади до дослідження криптовалют. Особливо з початком 2024 року уряд виявляє більшу терміновість у розробці чіткої правової основи.
3.1 Наразі криптовалютна торгівля у В'єтнамі все ще перебуває у податковій невизначеності
Протягом тривалого часу, через відсутність чітких юридичних визначень та регуляторних рамок, криптовалютна торгівля у В'єтнамі перебуває в податковій неясності. Як зазначено вище, лист Міністерства фінансів В'єтнаму від 2016 року 4356/BTC-TCT, хоча й не забороняє криптовалютну торгівлю і визначає її як "майно" та "товар", однак не містить конкретних податкових норм. Крім того, Національний банк В'єтнаму (SBV) у листі 5747/NHNN-PC у 2017 році також чітко заявив, що не визнає біткоїн та інші криптовалюти як засоби платежу, що ще більше посилило юридичну невизначеність, ускладнюючи податковим органам ефективне оподаткування криптовалютної діяльності. Крім того, Цивільний кодекс В'єтнаму 2015 року не включає цифрові активи до визначення майна, що також створює величезні перешкоди для оподаткування криптовалюти.
У порівнянні з чіткою системою оподаткування біржових операцій у В'єтнамі, активність у сфері криптовалют протягом тривалого часу була звільнена від податкових зобов'язань. Цей стан справ зробив В'єтнам фактичним "податковим раєм" у сфері криптовалют, залучаючи велику кількість криптоінвесторів, але також призводячи до величезного дефіциту в бюджеті уряду.
3.2 Нові правила окреслюють правову базу для оподаткування криптовалют
Закон про цифрові технології та індустрію набуде чинності 1 січня 2026 року, що є ключовим кроком В'єтнаму у політиці оподаткування криптовалют. Хоча цей закон не вводить безпосередньо податок на криптовалюти, він закладає правову основу для майбутнього оподаткування. Незважаючи на те, що securities, стейблкоїни та цифрові валюти центральних банків (CBDC) були виключені, цей новий закон вперше чітко визначає на правовому рівні "криптоактиви" (crypto assets) та "віртуальні активи" (virtual assets). Це знакове визначення змінює невизначений правовий статус криптовалют у В'єтнамі, що дозволяє сподіватися, що їх будуть вважати законним майном.
На цьому фоні Міністерство фінансів завершує остаточну розробку проекту резолюції щодо пілотного плану випуску та торгівлі криптовалютою. Цей пілот оцінить можливість застосування податку на додану вартість (ПДВ), податку на прибуток підприємств (ППП) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до торгівлі криптоактивами. Пілотний план буде реалізовано в невеликому масштабі та під пильним наглядом національних регуляторних органів, щоб дослідити, як визначити доходи від криптоактивів, з метою створення прозорого законодавства, уникнення бюджетних втрат та захисту прав інвесторів.
Щодо запропонованої податкової ставки наразі існує кілька обговорень. Одна з пропозицій передбачає введення торгового податку в 0,1% на криптоторгівлю, що вважається таким, що може принести значні надходження і не надмірно стримувати ринкову активність. Якщо криптовалюти будуть класифіковані як інвестиційні активи, то прибуток від торгівлі може підлягати оподаткуванню на приріст капіталу, як це відбувається зі акціями або нерухомістю. Підприємства, що займаються криптовалютною торгівлею, можуть бути зобов'язані сплачувати стандартний корпоративний податок у розмірі 20%. Крім того, є пропозиція стягувати 5–10% податку на доходи фізичних осіб з прибутку від непідлягаючих заміні токенів, а з прибутку іноземних інвесторів стягувати комісію за зняття в розмірі 1–5%, і розглянути можливість надання корпоративного податкового пільги у розмірі 10% для пілотних бірж (протягом перших п’яти років), а також звільнити від ПДВ торгівлю цифровими активами для стимулювання ліквідності.
4 Перспективи криптовалютної політики В'єтнаму
В'єтнамська влада пережила значну трансформацію у своєму ставленні до криптоактивів, перейшовши від ранньої обережності та обмежень до активного дослідження та регулювання. Ця зміна відображає прагматичний баланс між контролем фінансових ризиків (таких як відмивання грошей, шахрайство) та можливостями розвитку цифрової економіки. Влада, можливо, усвідомила, що просте заборонення або ігнорування криптоактивів призведе до відтоку талантів та капіталу і можливості втратити позицію в глобальному цифровому економічному русі. Насправді, в'єтнамська влада включила технологію блокчейн, цифрові активи та криптовалюти до національного стратегічного списку технологій, поряд з хмарними обчисленнями та штучним інтелектом. Це побічно свідчить про те, що В'єтнам розглядає цифрові активи як ключовий елемент для стимулювання цифрової трансформації країни та економічного зростання.
Виходячи з поточних тенденцій розвитку та чітких сигналів з боку уряду, є підстави вважати, що в майбутньому політика В'єтнаму у сфері криптоактивів продовжить мати характер «інклюзивної обережності». Зокрема, можна зробити такі прогнози щодо майбутньої політики В'єтнаму у сфері криптоактивів:
По-перше, буде введено та виконано більше регуляторних деталей. З набуттям чинності Закону про цифрові технології буде розроблено більше супутніх нормативних актів та керівних принципів, які чітко визначають вимоги до ліцензування, стандарти роботи, заходи захисту споживачів для постачальників послуг з криптоактивів. Регуляторний пісочниця продовжить відігравати роль, надаючи контрольоване тестове середовище для нових бізнес-моделей та технологій, щоб накопичити досвід та вдосконалити довгострокову регуляторну структуру, забезпечуючи інновації в умовах контрольованого ризику.
По-друге, податкова структура буде поступово вдосконалюватися та впроваджуватися. Очікується, що після набуття чинності Закону про цифрові технології, Міністерство фінансів прискорить ухвалення конкретних податкових деталей, чітко визначивши способи оподаткування, ставки податків та процедури адміністрування для різних видів криптоактивності. Успішний досвід податкової системи електронної комерції, ймовірно, буде впроваджено на платформах криптоторгівлі для підвищення ефективності оподаткування та відповідності. В'єтнам також може розробити диференційовану податкову політику для різних типів криптоактивності та розглянути поєднання податку на прибуток з капіталу та податку на обіг з метою досягнення справедливості та ефективності оподаткування.
По-третє, цифрові активи поступово інтегруються з традиційною фінансовою системою. Уряд В'єтнаму продовжить просувати поєднання цифрових активів з традиційною фінансовою системою, наприклад, вивчаючи розвиток криптобанків, національних криптобірж та стейблкоїнів для побудови більш сучасної фінансової інфраструктури.
Загалом, В'єтнам може стати зразком "регуляторних інновацій" у криптоекономіці Південно-Східної Азії, змагаючись з Таїландом і Малайзією на ринку криптовалют регіону. У В'єтнамі є велика база користувачів криптовалют і чітка стратегія розвитку цифрової економіки. Нещодавно ухвалений Закон про цифрові технології та впроваджувані податкові пілотні проекти та механізми пісочниці свідчать про те, що країна переходить від "сірого" до "чітко регульованого" стану. Ця трансформація дозволить В'єтнаму виділитися в Південно-Східній Азії, ставши ринком, який може обіймати інновації і водночас забезпечувати відповідність. Досвід В'єтнаму може слугувати практичним прикладом для інших ринків, що розвиваються та країн, що розвиваються, про те, як поступово створювати надійні системи регулювання та оподаткування криптоактивів, не вбиваючи інновації, перетворюючи потенціал крипторинку на двигун економічного зростання країни.