Від балів до Токенів: поступовий шлях розвитку стартапів у Web3

У сфері блокчейну багато фахівців вважають, що проекти без Токенів позбавлені основної цінності. Однак для більшості блокчейн-проектів, незалежно від того, чи це дизайн токеноміки, операції торгових платформ або поєднання технологій та публічних ланцюгів, ще не досягли достатнього рівня зрілості.

Більш важливо, що випуск і використання токенів стикається з складним регуляторним середовищем по всьому світу. Прямий випуск токенів новими командами не лише створює величезний тиск на відповідність, але й може призвести до втрати контролю над операціями. Тому більш обґрунтованим вибором є спочатку здійснити стимулювання користувачів через систему балів, а після стабілізації екосистеми поступово перетворити бали на токени та перенести їх на блокчейн для завершення процесу активізації.

Цінність балів: від стимулювання до переходу

Переваги системи балів полягають у тому, що вона надає проекту інструмент для недорогого перевірки ринку, одночасно уникаючи юридичних ризиків на початковому етапі випуску токенів. За допомогою балів команда може надавати користувачам винагороди в додатку, підвищуючи їхню залученість і активність. Коли механізм балів поступово досягає зрілості, його можна токенізувати, надаючи більше цінності та реалізуючи обіг на ланцюгу.

Ця модель не лише підвищила гнучкість роботи команди, але й могла створити довіру користувачів і екосистему через бали, закладаючи основу для майбутньої токен-економіки. Наприклад, одна блокчейн-платформа, що акцентує увагу на самоврядуванні спільноти, заохочує користувачів голосувати та брати участь у завданнях з управління через систему балів, а після стабілізації системи балів вводить токен на блокчейні, щоб користувачі могли більш наочно відчути цінність та роль токена.

Як приклад розглянемо відомий фінансовий сервісний групу цифрових активів, яка нещодавно випустила Токен. Ця група була заснована в 2018 році та є лідером у сфері фінансових послуг цифрових активів в Азії. Група відома своєю всебічною екосистемою Web3, що охоплює кілька ключових сфер, включаючи торгівлю, інвестиції, токенізовані послуги та інфраструктуру. Основними напрямками діяльності є дві великі торгові платформи, одна з яких є першою ліцензованою біржею віртуальних активів у Гонконгу, яка надає користувачам відповідні, безпечні торгові послуги; а інша орієнтована на глобальних користувачів, пропонуючи різноманітні послуги з торгівлі цифровими активами, має ліцензію класу F від Бермудської фінансової управи.

Основна мета дизайну токена групи полягає в підтримці її великої бізнес-мережі та підвищенні участі користувачів. Загальна постачання фіксоване на рівні 1 мільярд монет, випускається у формі непублічного розподілу, щоб уникнути правових та комплаєнс-ризиків, які можуть виникнути під час публічного продажу. Цей спосіб розподілу безпосередньо пов'язує цінність токена з активністю екосистеми, що робить його більш стійким. У практичних сценаріях застосування цей токен отримує кілька функцій. У межах біржі його можна використовувати для сплати комісій платформи та надання знижок на комісії для тримачів, що значно знижує витрати на торгівлю. Крім того, як основний інструмент стимулювання громади, він сприяє участі користувачів у будівництві екосистеми через різноманітні програми винагород, підвищуючи активність громади. Користувачі, які володіють цим токеном, також можуть отримати пріоритетний доступ до нових продуктів і послуг, які запускає група, що ще більше покращує користувацький досвід. Цей різноманітний дизайн застосування робить токен не лише функціональним токеном, а й ключовим двигуном для сприяння синергії екосистеми.

Модель випуску токенів та сценарії застосування групи надають цінний досвід для стартап-команд. Під час процесу випуску та просування токенів вони застосували такі стратегії:

1. Екологічні стимули та розподіл: Токен не було розподілено через публічний продаж, а через внутрішні екологічні стимули. Ця модель уникає ризику порушення законодавства про цінні папери, одночасно ефективно розширюючи базу власників токенів завдяки механізму винагород.

2. Завдання на основі повітряних анонсів: користувачі отримують Токен за виконання певних завдань. Цей спосіб не лише підсилює участь користувачів в екосистемі, але й сприяє активності спільноти та поширенню бренду. Наприклад, раніше за допомогою екологічних заходів нагороджували Токенами для стимулювання користувачів ділитися та просувати екологічний контент.

3. Поєднання бізнесу та технологій: Токени в реальному застосуванні інтегрують різноманітні функції, такі як участь в управлінні, сплата комісій та обмін екологічними послугами тощо. Такий дизайн токенової економіки відповідає бізнес-логіці та сприяє глибокому застосуванню технології блокчейн у фінансовій сфері.

Ця прогресивна модель переходу від балів до Токенів не лише дозволяє проектам уникати непотрібних ризиків відповідності, але й зміцнює довіру та прихильність користувачів до проекту.

Двосторонній шлях відповідності та комерційної перевірки

Шлях від балів до Токенів є ключовим для легалізації проекту та необхідним етапом комерційної верифікації. Як підприємці Web3, якщо випуск Токенів також входить у ваш майбутній план, можливо, варто почати з балів, оскільки це є більш підходящим шляхом розвитку. Ми можемо провести конкретний аналіз з таких чотирьох аспектів:

1. Ринкове підтвердження користувацьких стимулів

Незалежно від того, чи це традиційні централізовані бали, чи орієнтовані на майбутнє децентралізовані токени проектів, основна проблема, яку потрібно вирішити, полягає в прийнятності користувачами. Основна цінність ранніх систем балів полягала в тому, що вони надавали проектам інструмент для тестування ринку з низькими витратами. Завдяки механізму винагороди балами команди можуть спостерігати за прийнятністю та залученістю користувачів до проекту. Наприклад, додаток, що акцентує увагу на децентралізованому обміні знаннями, може розробити правила винагороди балами: користувачі отримують бали за завантаження якісного контенту, а контент, який отримує лайки або додається в закладки, може отримати додаткові бали. Ця форма, з одного боку, залучає ранніх користувачів до участі, а з іншого боку, накопичує дані проекту, надаючи реальні підстави для подальшої токенізації економічної моделі. Дані про витрати балів також відображають уподобання користувачів щодо різних платіжних послуг. Це ринкове підтвердження не лише підвищує ефективність операцій на початковому етапі проекту, але й вказує напрямок для подальшого дизайну токенізації.

2. Вибір моменту для токенізації

Практично кажучи, токенізація є природним продовженням системи накопичення балів, але вибір моменту потрібно поєднувати з базою користувачів, екосистемою та технологічною готовністю. Спочатку за допомогою системи балів стимулюють користувачів брати участь у карбуванні та торгівлі, а після того, як система балів стане зрілою, поступово переходять до токенізації. Ця стратегія ефективно уникає проблеми з нестачею токенів або втратами користувачів через "недостатню технологічність та нездорову екосистему". Наприклад, певний NFT проект, після року роботи своєї системи балів, в перший день виходу токена досяг обсягу денних торгів понад мільйон доларів. Така точність у виборі моменту токенізації надає важливі уроки для стартапів.

3. Баланс між відповідністю та фінансуванням

Багато команд помилково вважають, що токен є єдиним інструментом для залучення інвестицій. Але насправді моделі фінансування можуть бути більш гнучкими. Для абсолютної більшості команд стартапів у сфері блокчейн на початковому етапі можна використовувати акціонерне фінансування для отримання коштів, а на цій основі, якщо в майбутньому виникне потреба в випуску токенів, обидві сторони можуть чітко визначити в акціонерній угоді, що, коли проект досягне певного етапу, буде виділено інвесторам певний відсоток токенів. Цей підхід задовольняє потреби команди в фінансах і уникає ризиків комплаєнсу, пов'язаних із прямим продажем токенів. Крім того, багато стартапів створюють закордонні компанії (наприклад, у Гонконгу чи Сінгапурі) для залучення кваліфікованих інвесторів або інвестиційних фондів, поєднуючи це з механізмом винагороди за бали для підвищення лояльності користувачів. Таким чином, це забезпечує відповідність фінансування, а також покращує оцінку проекту через верифікацію даних користувачів та комерційних сцен. Цей підхід задовольняє потреби в коштах і уникає ризиків комплаєнсу, пов'язаних із початковим продажем токенів.

4. Взаємодійна верифікація технологій та застосувань

Перевірка взаємодії технологій та бізнес-сценаріїв є ключем до успіху токенізації проекту. Наприклад, блокчейн-проект, що спеціалізується на торгівлі зеленою енергією, на початковому етапі через програми заохочення стимулював домашніх користувачів завантажувати дані про споживання електроенергії та заходи з енергозбереження, накопичивши величезний пул даних про енергію. На етапі технологічної перевірки платформа обмінювала бали на екологічні токени, поєднуючи офлайн-дані про енергію з онлайновими смарт-контрактами, завершуючи перехід від балів до токенів. Перевага цієї моделі полягає в тому, що бали є не лише інструментом мотивації користувачів, але й можуть надати реальні дані сценаріїв під час тестування технологічних застосувань, допомагаючи команді виявляти проблеми та коригувати стратегію. Коли модель пройде кілька етапів корекції, тоді офіційно буде створено публічний ризиковий пул за допомогою токенів. Ця стратегія значно знижує ризик невдачі після запуску.

Завдяки вищезазначеній стратегії команда не лише може впевнено просувати відповідність проекту, але й ефективно перевіряти його комерційну цінність та потреби користувачів, закладаючи міцний фундамент для майбутньої токен економіки.

Підсумок

Від балів до Токенів – це не лише еволюція бізнес-моделі, а й шлях підприємництва, що поєднує ринкову верифікацію та інновації в сфері регулювання. У контексті зростаючої складності глобального регуляторного середовища, стартап-команди мають відмовитися від ілюзій "одного кроку до мети" щодо емісії токенів, обравши поступову стратегію, починаючи з балів, накопичуючи дані через ринкову верифікацію, оптимізуючи механізми, а потім перетворюючи успішний досвід у активізацію застосувань на блокчейні.

Ця модель "поступової токенізації" не лише знижує юридичні ризики на ранніх етапах проєкту, але й робить процес верифікації комерційної вартості більш природним і ефективним. Блокчейн-підприємці повинні постійно експериментувати та оптимізувати в рамках законодавчої структури, щоб знайти свою точку прориву в складному і мінливому ринковому середовищі. Підприємництво в Інтернеті вимагає малих, але швидких кроків, але в дослідженнях у сфері блокчейну, можливо, саме стабільний підхід є справжнім "швидким".